ОКУЛЬТУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКУЛЬТУ́РИТИ, рю, риш, док., перех.
1. с. г. Застосовуючи комплекс агротехнічних засобів, поліпшувати природні якості грунтів, пасовищ, сіножатей і т. ін. — Треба осушувати болота, окультурювати сіножаті й випаси, — наполягав новообраний голова артілі.. (Хлібороб Укр., 6, 1965, 18); // Робити придатним для використання у господарстві, побуті і т. ін. Колгоспи.. поставили перед собою завдання за 2-3 роки перетворити всі стави на культурні водойми. Передові господарства вже окультурили свої стави (Колг. Укр., 2, 1961, 28).
2. Перетворювати дику рослину в культурну або приручати дику тварину. Картоплю окультурив і розповсюдив по земній кулі простий народ, найбідніші народні низи (Вол., Дні.., 1958, 172).
3. Прилучати кого-небудь до культури; робити культурним.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 685.