Оленець, нця́, м.
1) Ум. отъ олень. Зілля спасає сиви оленець. АД. І. 83.
2) = Оленок. Вх. Пч. І. 6.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 51.
Що oзначає слово - "оленець"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.