ОМЕЛЮ́Х, а, ч. Невеликий лісовий птах ряду горобцеподібних з яскравим оперенням. Красуні омелюхи теж з’явились.. У них чудові рожево-сірі чубчики на голові, кінчик хвоста жовтий з червоною каймою і на крилах серед жовтих пір’нок червона смужка. Справді вродливий птах! (Коп., Як вони.., 1961, 107); Зимуючі у нас птахи — пуночки, снігурі, омелюхи відлітають у тундру, тайгу (Наука.., 3, 1962, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 692.