ОМЕРЗІ́ННЯ, я, с., заст.
1. Дія і стан за знач. омерзи́ти і омерзи́тися.
2. Мерзенні, огидні вчинки. Замучив батька він [ворог] твого, мого… О, як нам в душу умістились ці омерзіння всі його! (Тич., II, 1957, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 693.