ОМОНІМІ́Я, ї, ж. Звуковий збіг різних за значенням слів або їх форм. Одна з найцікавіших теоретичних розвідок останнього часу — доповідь М. Т. Рильського на IV з’їзді славістів про переклад з однієї слов’янської мови на іншу — вказує на першочергову важливість розв’язання саме лінгвістичних питань (міжмовна омонімія.., роль запозиченої лексики.., відтворення реалій, діалектизмів і т. д.) (Мовозн., XVIII, 1963, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 695.