О́ПАШЕНЬ, шня, ч. Старовинний просторий довгополий каптан з короткими широкими рукавами. Яснобородий рум’яний боярин ішов повільно й гордовито, в довгополому опашні (Тулуб, Людолови, І, 1957, 215).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 704.