ОПЕРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.
1. розм. Давати оперувати себе; робити хірургічну операцію де-небудь, у кого-небудь. Товаришка Горленко була знана в місті як відомий хірург. Про її легку руку ходили вже легенди, і хворі хотіли оперуватися тільки в неї (Панч, В дорозі, 1959, 205).
2. тільки недок. Пас. до оперува́ти 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 707.