О́ПИС, у, ч.
1. Дія за знач. опи́сувати, описа́ти 1-3. Сердечне спасибі Вам.. за Вашу обіцянку нараяти мені географічні матеріали, потрібні для опису подорожей (Коцюб., III, 1956, 117); — Це не піддається описові! — авторитетно закінчив Карташов (Довж., І, 1958, 447); Багато зробила Українська Академія наук для вивчення українських народних говорів, для їх опису та висвітлення їхніх особливостей в історичному аспекті (Розв. науки в УРСР.., 1957, 82).
2. Словесне зображення, словесна передача чого-небудь. — Той пан Золь… Золь… ну, ну, він [Золя] добре пише.. Кождий його опис — то бомба (Фр., IV, 1950, 252).
3. Список, перелік речей, паперів і т. ін., складений для обліку. [Тьотя Сима:] Ми на ваші речі опис склали, коли в’їхали [в квартиру] (Коч., II, 1956, 427); — Оформляйте справу до суду. Накладіть арешт на домашні речі, зробіть їх опис (Кучер, Трудна любов, 1960, 241); Інвентарний опис.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 709.