ОПОРО́ЖНЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до опорожни́ти. Коли Микола вернув назад.., місце двох арештованих.. було опорожнене (Фр., І, 1955, 367); Опорожнений глечик.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 723.