ОПОРТУНІ́СТ, а, ч.
1. Прихильник опортунізму; той, хто проводить політику опортунізму. В книзі "Що робити?" Ленін показав, що опортуністи всіх країн об’єдналися в боротьбі проти революційного марксизму (Біогр. Леніна, 1955, 49).
2. Людина, яка змінює принципи залежно від обставин; пристосованець, угодовець. Отак і появляються, думав Бронко, опортуністи серед робітників. Багато з них думає..: захопивши місце за верстатом, треба сидіти смирно, бо покірною поставою здобудеш більше, ніж криком і кулаком (Вільде, Сестри.., 1958, 390).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 724.