ОПУ́НЦІЯ, ї, ж. (Орипtіа). Багаторічна рослина родини кактусових з м’ясистим плоским стеблом і їстівними плодами. Дико ростуть [на Капрі].. цілі ліси кактусів — опунцій, які бувають ростом у 2 чоловіки і більше (Коцюб., III, 1956, 333); Радянські ботаніки вважають за доцільне розводити опунцію в пустинях Середньої Азії — вона буде кормом та постачальником води сільськогосподарським тваринам (Хлібороб Укр., 1, 1966, 47); // Плоди цієї рослини.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 734.