О́ПУСТ, у, діал. Шлюз. [Дід:] Нахмарило.. Треба буде на яловім опусті заставки піднять, якщо великий дощ піде (К.-Карий, І, 1960, 258); На тому місці, Де нині кладка, власне, трохи вище, Ми маємо побудувати шлюз, Або, по-нашому сказати, о́пуст — Ворота для проходу пароплавів (Вирган, Квіт. береги, 1950, 121).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 735.