ОПІКО́ВИЙ, а, е. Викликаний, спричинений опіком; який виник внаслідок опіку. Лікарі-хірурги.. нині працюють над удосконаленням техніки операцій на серці і легенях, провадять вивчення опікової хвороби (Рад. Укр., 13. XI 1957, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 712.