Що oзначає слово - "оригінал"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ОРИГІНА́Л, у, ч.

1. Те, що є основою для відтворення, копіювання, переробки і т. ін. — Цей документ ворога варто опублікувати в газетах, а оригінал зберегти для музею (Кучер, Чорноморці, 1956, 138); Художник статую з натури малював. І вийшла статуя не зовсім гожа. І що найгірше, як не чаклував, З оригіналом аніяк не схожа (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 165); В колекції Меженка є багато нотних.. записів на тексти творів Кобзаря, зокрема оригінал рукопису кантати М. В. Лисенка "Бють пороги" (Вітч., 3, 1964, 213); // Текст, з якого роблять переклад на іншу мову. Самійленко тепер зайнятий перекладом Мольєра (з оригіналу) і вже кінчає "Тартюфа" (Коцюб., III, 1956, 197); Бажано, навіть потрібно, щоб між автором оригіналу і перекладачем була внутрішня спорідненість (Рильський, III, 1956, 98); // Текст, малюнок і т. ін. для поліграфічного відтворення.

2. розм. Людина, що виділяється своєю незвичайною вдачею, поведінкою і т. ін.; дивак. Найшовсь-таки якийсь проява, Якийсь дурний оригінал, Що в морду затопив капрала (Шевч., II, 1963, 297); Іван Чорногорець був химерний чоловік. По селу про нього ходило багато всяких переказів і легенд. З цих оповідань фізіономія його вимальовувалась як фізіономія сільського чудака в гіршому разі і оригінала — в кращому (Сенч., На Бат. горі, 1960, 234).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 744.