ОРКЕ́СТРА, и, ж., заст. Оркестр. [Василь:] Олена.. співа веселеньку пісню з тихим проводом оркестри (Сам., II, 1958, 105); * Образно. За вікном бриніла оркестра незримих комах, десь у кущах настирливо пискала пташина (Панч, На калин. мості, 1965, 195).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 746.