ОРЛИ́НО, поет. Присл. до орли́ний 2. Як зійшов на карпатські верхів’я солдат, Як поглянув орлино назад… Перед ним у долині — кохана земля (Нагн., Вибр., 1957, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 747.