ОРТ, у, ч.
1. гірн. Горизонтальні підземні виробки, що не мають безпосереднього виходу на поверхню.
2. Вектор, абсолютна величина якого дорівнює одиниці; одиничний вектор. Для того, щоб виконати операцію диференціювання над вектором, досить виконати її над проекціями цього вектора на осі координат при розкладанні вектора по ортах (Курс мат. анал., II, 1956, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 750.