ОРТОПЕДИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до ортопедії. Це був ортопедичний відділ. По палатах у дерев’яних шинах.. лежали випростані й вирівняні люди (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 142); Спеціалісти кафедри ортопедичної стоматології.. розробили новий метод протезування без відповідної обробки бормашиною опорних бокових зубів (Веч. Київ, 2.XII 1966, 2); // Признач. для лікування стійких деформацій скелета або окремих його частин. Ортопедичні апарати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 750.