ОСКО́МИТИ, ить, недок., безос., розм. Викликати оскому. Стало в піт його вкидати. Почало оскомити (Воскр., З перцем!, 1957, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 769.