ОСМІ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОСМІШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док., діал. Ставити себе в смішне становище перед ким-небудь. Вона осмішилася перед слугами, її губи скривилися в іронію над самою собою (Коб., І, 1956, 377); Ярослав блиснув гнівним оком на Коснятина за таку вигадку, він лякався осмішитися (Загреб., Диво, 1968, 427).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 774.