ОСНА́ЩЕННЯ, я, с., спец.
1. Дія за знач. оснасти́ти і оснасти́тися. Основний шлях технічного прогресу — це оснащення підприємств найбільш досконалими видами й типами високопродуктивного устаткування (Ком. Укр., 6, 1960, 30).
2. Сукупність усіх необхідних технічних засобів підприємства, галузі народного господарства і т. ін. На заводі імені Лепсе у Золотоноші я був зовсім недавно, оглядав і його оснащення, і його продукцію (Смолич, День.., 1950, 115); Промисловість царської Росії за технічним оснащенням була на дуже низькому рівні (Колг. Укр., 11, 1957, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 775.