ОСОЛОНЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, док.
1. Перетворитися на солонець (про грунт).
2. спец. Насичуючись солями, ставати водонепроникним (про дно каналів, стінки земляних дамб і т. ін.). Для карбонатних лесових грунтів ефективним виявилось поверхневе осолонцювання з дальшим ущільненням грунту після замочування [зрошувального] каналу. В цьому випадку ущільнення провадиться тоді, коли грунт уже осолонцювався і замулився (Наука.., 2, 1958, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 781.