ОСТРИГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОСТРИ́ГТИСЯ, ижу́ся, иже́шся, док. Те саме, що обстрига́тися. Роман підводиться, пригладжує рукою чуба. — Діжду неділі — при самій голові острижусь, — весело одповідає (Вас., І, 1959, 151); Дістав Онєгін мій свободу, Остригся під останню моду (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 789.