ОСУЧА́СНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осуча́снити. Дуже вже помітно дисгармонують у романі.. осучаснені роздуми героїв з ситуаціями і настроями початку війни (Вітч., 1, 1962, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 794.