ОСЦИЛО́ГРАФ, а, ч., спец. Прилад для записів і спостереження змін у часі будь-яких фізичних величин після перетворення їх на зміни електричної напруги. При обертанні витка в магнітному полі осцилограф запише всі зміни струму (Курс фізики, III, 1956, 188); Вперше в СРСР він [Д. С. Воронцов] збудував і застосував для реєстрації електричних реакцій живих тканин катодний осцилограф (Розв. науки в УРСР.., 1957, 309); Електронний осцилограф; Шлейфовий осцилограф.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 794.