ОСЬМА́К, а́, ч., заст.
1. Старовинна монета вартістю в 4 коп. То він один осьмак у кармані має (Укр.. думи, 1955, 117).
2. Восьма частина чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 798.