ОСІ́БНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. осі́бний 1; характерна відмінність, своєрідність. Свідомість осібності своїх класових інтересів від інтересів революційної демократії змушує пролетаріат організуватись у строго самостійну класову партію (Ленін, 13, 1971, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 763.