ОТА́КЕЧКИ, присл., розм. Те саме, що ота́к. Роздумався я отакечки, розгадався та, трохи позітхавши, почав всміхатись (Вовчок, VI, 1956, 270); — А чи не потанцювати мені? — подумав Василь.. — Е-е! Та я, здається, вже й танцюю. Давай так, ось так, отакечки, так і так!.. (Довж., І, 1958, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 800.