ОТОТО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТОТО́ЖНИТИ, ню, ниш, док., перех. Визнавати які-небудь явища, поняття і т. ін. тотожними, однаковими, подібними; уподібнювати до чого-небудь. Поняття миру поет ототожнює з поняттям комунізму (Рильський, III, 1956, 388); Тепер йому здавалося, що Тіна неодмінно мусить ототожнювати героїв фільму з ним (Мушк., День.., 1967, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 808.