ОТРЯХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОТРЯХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., рідко. Те саме, що обтру́шувати. Мою пісню пташки підхопили в гаю, отряхаючи роси крильми (Сос., Зел. світ, 1949, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 812.