ОХВА́ЧЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до охвати́ти. Охвачені холодом, гості позскакували й хапались за кожухи (Н.-Лев., III, 1956, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 820.