ОХОЛО́ДЖУВАЧ, а, ч.
1. спец. Те саме, що охолодни́к. Сепаратор, охолоджувач і пастеризатор нової конструкції становлять безперервно-потокову лінію виробництва масла (Соц. твар., 1, 1956, 44).
2. Речовина, за допомогою якої що-небудь охолоджують. Як охолоджувач [у ракетному двигуні] використовують один з компонентів пального, що надходить в охолоджуючу сорочку (Наука.., 8, 1958, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 823.