Що oзначає слово - "охолонути"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ОХОЛО́НУТИ, ну, неш; мин. ч. охоло́нув і охоло́в, ла, ло; док.

1. Стати холодним або холоднішим. Давно вже охолов чай, який подала гостям дружина Бачури (Чаб., Тече вода.., 1961, 126); * У порівн. Вона чула, як у грудях забилось серце, як її руки й ноги неначе охололи (Н.-Лев., III, 1956, 66).

2. перен. Утратити початкову силу вияву (про почуття, бажання і т. ін.). Зараз тут було ще шумніше. Видно, пристрасті, розпалені під час засідання, не охололи за півгодини перерви (Головко, II, 1957, 540); В нас в серцях не охолоне Вдячність за добро (Гірник, Сонце.., 1958, 16); // Утратити інтерес до кого-, чого-небудь; стати байдужим до кого-, чого-небудь. На третій, на четвертий день дехто зовсім охололи до справи (Вас., II, 1959, 229); Гнат уже давно помітив, що його старий охолов до наживи (Стельмах, II, 1962, 343); // Заспокоїтися, отямитися після сильного збудження. Яким по добрій хвилі стямився, охолонув з першого страху (Ков., Світ.., 1960, 10); Блукав [Арсен] по місту годину, а може, й дві. За цей час охолов, багато передумав (Дмит., Розлука, 1957, 45).

3. перен. Завмерти від сильного душевного зворушення, потрясіння. Галецька од радощів аж нестямилась і ніби охолола (Н.-Лев., IV, 1956, 348); Так я й охолола вся… стою і з місця не рушу (Тесл., З книги життя, 1949, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 823.