ОЦІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оціни́ти. Успішна діяльність [Великого] театру в будівництві радянської музично-театральної культури була високо оцінена урядом (Літ. газ., 31.V 1951, 2); // оці́нено, безос. присудк. сл. Голову втікача оцінено. За кожного спійманого прибережні козаки діставали плату (Коцюб., І, 1955, 335); Значних успіхів добилися українські вчені, вклад яких в розвиток науки було високо оцінено на XXIII з’їзді КП України (Ком. Укр., 4, 1966, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 828.