ОЧЕПУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що причепури́ти. — Коли б ви знали, Марку Павловичу, як я очепурив та опорядив свою церкву! (Н.-Лев., III, 1956, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 830.