ОЧКО́ВИЙ1, а, е.
1. З обводами навколо очей або з плямами на голові чи шиї, що нагадують окуляри (про деяких тварин). Очкова змія; Червоноспинний пелікан мешкає в Африці.., очковий — в Австралії, Тасманії і Новій Гвінеї (Наука.., 11, 1972, 43).
2. у знач. ім. очко́ве, вого, с., іст. Податок на вулик. — А нащо їм гроші? Рибу ловлять, хліб сіють, городину мають. Ми ж з них ні очкового, ні рогатого, ніякого іншого чиншу не беремо (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 401).
ОЧКО́ВИЙ2, а, е. Прикм. до очко́ 1. Очкова система обліку; Турне Луганської "Зорі" по стадіонах України не поповнило її очковий баланс (Рад. Укр., 1.VІІ 1967, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 834.