ОЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Прищеплювати до якої-небудь рослини очко якоїсь іншої. Якось Логвиненко зібрав зернятка кислиць і недалеко від хати заклав шкілку. Наступного року півтори тисячі сіянців очкував (Хлібороб Укр., 1, 1964, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 834.