ОШПА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ошпа́рити. Мати поставила на стіл тарілку з яблуками. Стіл був дощаний.. Зараз вискоблений кухонним ножем, ошпарений окропом, накритий білосніжною скатертиною (Дмит., Обпалені.., 1962, 189); * У порівн. Юлька відійшла, наче ошпарена окропом (Томч., Жменяки, 1964, 78); Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 297); // ошпа́рено, безос. присудк. сл. * У порівн. У печі щось зашкварчало, зашипіло, ніби його ошпарено окропом (Вас., І, 1959, 326).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 838.