Що oзначає слово - "п'ятак"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


П’ЯТА́К, а́, ч., розм.

1. Монета або грошова сума у п’ять копійок. Ще в школі, Таки в учителя-дяка, Гарненько вкраду п’ятака.. та й куплю Паперу аркуш (Шевч., II, 1963, 63); Ось пиріжечки якісь у корзині несе хлопець, вигукує. Чи хоч за п’ятака купить проковтнуть чого? (Тесл., З книги життя, 1949, 146); Васько похмуро притискає великий мідний п’ятак до правого окаспухлого і почорнілого (Смолич, II, 1958, 55); Її нужда прогнала з дому, І у маєтку степовому Вдові поклали за труди П’ятак на тиждень і хлібину (Нагн., Вибр., 1957, 138); * Образно. Приберіть геть всі п’ятаки мідних правд. Залиште тільки чисте золото правди (Довж., І, 1958, 186); * У порівн. Уже світовая зірниця Була на небі, як п’ятак (Котл., І, 1952, 267); Нижче вух у Бараболі двома п’ятаками вибиваються рухливі м’язи (Стельмах, II, 1962, 293).

◊ Гля́нув (подиви́вся, зи́ркнув і т. ін.) хто, на́че (нена́че і т. ін.) п’ятака́ дав (подарува́в, ки́нув і т. ін.) — хто-небудь подивився непривітно, зле. Харитонів брат, диякон, глянув сердито на матушок, неначе п’ятака їм кинув (Н.-Лев., III, 1956, 10); — Він так зиркнув на мене, мов п’ятака подарував (Збан., Малин. дзвін, 1958, 383); За п’ята́к; За п’ятака́ — дуже дешево, майже задарма. Вчинків його славних люди не зазнали.. Другів [друзів] мав, що раді б за п’ятак продати, Ворогів же лютихне перещитати [перелічити] (Граб., І, 1959, 594); Кому тільки вони [отамани] не продавалися за п’ятака самі й не продавали многострадницьку Україну?! (Вишня, І, 1956, 290); Па́ра п’ята́к див. па́ра1; Пропа́сти за п’ята́к — те саме, що Пропа́сти ні за поню́шку таба́ки (тютюну́) (див. поню́шка).

2. перен., рідко. Те саме, що п’ятачо́к 2. Передчуття катастрофи швидко зникало, навкруги наче розвиднялось, тісний п’ятак плацдарму роздався вшир (Гончар, III, 1959, 370); Камери на п’ятаку прогулянки мінялися, і в третій черзі Юрко раптом угледів сутулого Свербивуса (Козл., Ю. Крук, 1957, 498).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 420.