П’ЯТИГРА́ННИЙ, а, е. Який має п’ять граней. У п’ятигранний барабан бульдога Ніяк не влазив погнутий набій (Бажан, Вибр., 1940, 109).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 421.