П’ЯТИРІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який відбувається, триває п’ять років. Для начальників політуправлінь округів і флотів, начальників політвідділів армій є обов’язковим п’ятирічний, а для начальників політвідділів з’єднань — трирічний партійний стаж (Статут КПРС, 1971, 29); П’ятирічний строк; // Розрахований на п’ять років. Втілюючи в життя п’ятирічні плани, радянський народ під керівництвом партії здобув видатні перемоги в розвитку науки і техніки, в електрифікації СРСР (Наука.., 4, 1957, 2); Я розгорнув свій путівник і вийняв з нього карту п’ятирічного будівництва (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 87).
2. Віком у п’ять років. Антоніна бігла за своїм п’ятирічним онуком Василиком (Довж., І, 1958, 391).
3. Пов’язаний з річницею події, що сталася п’ять років тому. П’ятирічний ювілей.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 422.