ПАДІ́Ж, дежу́, ч. Поголовна загибель тварин від якої-небудь хвороби, голоду і т. ін. Введення в зимові раціони достатньої кількості доброякісного силосу є також одним з основних засобів боротьби з яловістю корів і падежем молодняка (Колг. Укр., 1, 1957, 20); — Такої важкої й далекої дороги ваші тварини не перенесуть. Може початися падіж… (Кучер, Прощай.., 1957, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 13.