Що oзначає слово - "пакет"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПАКЕ́Т, а, ч.

1. Конверт з листом, переважно офіційного змісту. Вибачай, що розпечатала.. пакета, але ж ти знаєш, що я його не читала (Л. Укр., V, 1956, 243); Він ніс при собі терміновий пакет, який мав віддати у власні руки контр-адміралу Багрову (Кучер, Чорноморці, 1956, 41); // Конверт, обгортка для упаковки поштових відправлень. [Немилов (виймає з кишені досить великий запечатаний пакет):] В цьому пакеті дуже важливі папери. Це одна моя наукова праця (Коч., II, 1956, 211).

2. Паперовий мішок або обгортка для упаковки речей, продуктів тощо. Виготовлення пакетів для насіння можна організувати як масову роботу перед збиранням квіткового, городнього та іншого насіння (Гурток "Умілі руки..", 1955, 174); Оточені вже втратили іподром, де сідали їхні транспортні юнкерси. Тепер боєприпаси їм парашутували у величезних пакетах (Гончар, III, 1959, 272).

3. Те саме, що паку́нок 1. Відітхнувши, він почав звільна.. розв’язувати пакети (Фр., VII, 1951, 83); Вона ввійшла до їдальні, несучи в руках чималий пакет, дбайливо загорнутий у газету і зав’язаний мотузочкою (Собко, Справа.., 1959, 185); Пакет сухого препарату силікатних бактерій.. спочатку розмножили в 100 кубічних сантиметрах води (Колг. Укр., 1, 1957, 41).

Індивідуа́льний (саніта́рний, перев’я́зувальний і т. ін.) паке́т — особливим чином упакований набір перев’язувального матеріалу для надання першої медичної допомоги. Лікпом розірвав кілька індивідуальних пакетів і перев’язав рану (Смолич, Театр.., 1946, 11); Полковник.. хутко зірвав з ефеса шаблі санітарний пакет і наказав перев’язати йому руку (Панч, В дорозі, 1959, 65); Він дістав перев’язувальний пакет і поспішно почав забинтовувати їй ногу (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 312).

4. спец. Стос. однорідних (перев. будівельних) матеріалів. Арматурні пакети; Пакети пиломатеріалів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 18.