ПА́ЛЬЧИКОВИЙ, а, е. Стос. до пальчика (у 2 знач.). На пальчикових машинах дов’язуються пальці [рукавичок] (Веч. Київ, 21.III 1958, 4); // Який має деталі, що нагадують пальчики. Нині дуже поширені так звані пальчикові лампи, у яких сім або дев’ять штирків запресовані в скляну ніжку лампи, що служить "дном" балона (Осн. радіотехн., 1957, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 35.