ПАЛІСА́ДНИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до паліса́дник. В дворі був палісадничок на дві клумби з півоніями навесні, матіолою влітку та жоржинами восени (Смолич, Світанок.., 1953, 79); По той бік двору за палісадничком стояв одноповерховий будиночок, і в одному крилі його світилось (Головко, II, 1957, 613).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 30.