ПАНСІОНЕ́Р, а, ч.
1. Той, хто вчиться в пансіоні (у 1 знач.).
2. Той, хто живе в пансіоні (у 1, 2 знач.). Гімназія містилась у центрі міста, в досить доброму приміщенні. Всього учнів у гімназії було (разом з пансіонерами) від 400 до 600 чоловік (Рад. літ-во, 6, 1966, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 49.