ПАПЛЮ́ЖИТИСЯ, иться. недок. Брутально лаяти, порочити, ганьбити одне одного; лаятися. Вони не мовчали. Паплюжилися далі й рвалися одна до одної з кулаками (Март., Тв., 1954, 316).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 58.