ПАРАБОЛО́ЇД, а, ч., спец. Поверхня, утворена рухом параболи, вершина якої переміщується по іншій нерухомій параболі, площина якої перпендикулярна площині рухомої параболи. В рефлекторах зображення небесного світила створюється ввігнутим дзеркалом, що має форму параболоїда (Наука.., 1, 1964, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 61.