ПАРИКМА́ХЕРСЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що перука́рський. Він скидався на манекена з парикмахерської вітрини (Бойч., Молодість, 1949, 226); Це був найкращий на все місто Глухів парикмахерський підмайстер (Смолич, II, 1958, 92); // у знач. ім. парикма́херська, кої, ж. Те саме, що перука́рня. І хоч куди б ви йшли чи зайшли, — чи то на вулиці, чи в магазині, чи в парикмахерській, .. скрізь ви чуєте: — А коники наші на Анічковому мосту стоять! (Вишня, І, 1956, 303).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 68.