ПАРОПРОВІ́Д, во́ду, ч. Трубопровід, по якому проходить пара (див. па́ра21). Було переглянуто багатокілометрові паропроводи, газопроводи, повітропроводи, ущільнено стики, відремонтовано арматуру (Ком. Укр., 7, 1966, 50); Становий діловито давав останні вказівки, стежив за паропроводом, за робітниками (Ле, Опов. та нариси, 1950, 387).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 75.